Ти мене полюбив вічною любов’ю,
Ти мене наділив піснею новою,
І вона лунає в мені,
Розганяє хмари сумні.
Ти мене оточив милістю своєю,
Зодягнув у красу, як в саду лілею.
Я для тебе цінністю є,
Ти пильнуєш благо моє.
Христе, Христе – друже святий,
Христе, Христе, я голос Твій
Чую, чую в серці своїм,
Чую, чую, тішуся ним.
Христе, Христе – втіхо моя,
Христе, Христе, кожна душа
Жде Тебе, жде Тебе – прийди,
Зіркою ясною зійди
назавжди.
Ти мене полюбив вічною любов’ю.
Ти мене захистив від біди собою.
Я радію завжди Тобі,
Як своїй щасливій судьбі.
Ти мене оточив благами Своїми.
Ти мене посадив разом зі святими.
І мої найкращі думки
Все круг Тебе, наче зірки.
Христе, Христе – друже святий,
Христе, Христе, я голос Твій
Чую, чую в серці своїм,
Чую, чую, тішуся ним.
Христе, Христе – втіхо моя,
Христе, Христе, кожна душа
Жде Тебе, жде Тебе – прийди,
Зіркою ясною зійди
назавжди.
Комментарий автора: Цей вірш входить у цикл "Пісні серця", який Ви можете прочитати на цьому сайті.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не вешай нос!.. - Николай Зимин Твой Бог всегда с тобой,если ты искренно жаждешь встречи с Ним. Если ты стремишься к Нему душой и сердцем своим ежеминутно...Он знает желания твои и не оставит тебя без ответа и плода.
Который, если позовешь
И свое сердце распахнешь
Ему навстречу, блудный сын,
Не подведет.
Крик души : Одинокая женщина... (Беседа вторая) - Сергей Сгибнев Я одна, - это страшно услышать от женщины;
Я один, - от ребенка еще страшней!
Не в пустыне, не в джунглях, в сумраке меркнущих....
Это страшно, когда ты один среди многих людей!
И одна лишь у нас надежда и упование наше - Бог одиноких вводит в дом, освобождает узников от оков, а непокорные остаются в знойной пустыне.
(Пс.67:7)